розкріпачення

розкріпачення
—————————————————————————————
розкріпа́чення
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розкріпачення" в других словарях:

  • розкріпачення — я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися …   Український тлумачний словник

  • вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… …   Український тлумачний словник

  • визволення — (позбавлення кого / чого н. пригноблення, безправ я тощо), звільнення, розкріпачення …   Словник синонімів української мови

  • емансипація — (звільнення від якої н. залежности, скасування якихось обмежень), унезалежнення, розкріпачення …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»