- розкріпачення
- —————————————————————————————розкріпа́ченняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкріпачення
Смотреть что такое "розкріпачення" в других словарях:
розкріпачення — я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
визволення — (позбавлення кого / чого н. пригноблення, безправ я тощо), звільнення, розкріпачення … Словник синонімів української мови
емансипація — (звільнення від якої н. залежности, скасування якихось обмежень), унезалежнення, розкріпачення … Словник синонімів української мови
